Розвиток підприємств молочної прословості України в умовах Євроінтеграції

Анотація

     Євроінтеграційні процеси в Україні активно почали розвиватись з 1 січня 2016, коли в дію вступила Угода про асоціацію з ЄС, а саме умови Глави IV про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Тому актуальним є аналіз розвитку підприємств молочної промисловості України саме в умовах євроінтеграції. Як відомо, станом на початок 2017 року лише 14 українських підприємств, що спеціалізуються на переробці молока, отримали дозвіл на експортування своїх товарів на ринки ЄС, а вже на кінець  року до цієї кількості додалося ще 5 підприємств, що свідчить про позитивну тенденцію та перспективи для підприємств молочної галузі України.

     За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, експорт продуктів харчування та продовольчих товарі до ЄС  займає близько 40% усього експорту України. Крім того, у 2017 році спостерігалось суттєве зростання виручки від експорту саме молочної продукції, яка становила 281 млн. дол., що на 77% більше в порівнянні з 2016 роком, що свідчить зростання попиту на українські товари. Найбільше на дану ситуацію вплинуло зростання світових цін на масло, що дало змогу Україні збільшити свій потенціал та стати одним із найбільших постачальників масла в ЄС [1].

Експортуючи продукцію молочної галузі до ЄС, підприємства мають відповідати високим стандартам ЄС. По-перше, ринки Європейського Союзу вимагають більше сертифікатів якості, а, по-друге, таке ранжування ґатунків молока, яке дійсне на теренах України, не сертифікується для експорту до Європи. Споживачі ЄС вимагають молоко лише екстра-класу тоді, коли українські виробники пропонують 5 ґатунків. Згідно з ДСТУ українське молоко має наступні сорти: несортовий, другий, перший, вищий ґатунок та екстра-клас. Практика виробників України показує, що, на жаль, нині більше сировинного молока до підприємств надходить від домашніх господарств. Таке молоко не відповідає ґатунку екстра-клас, саме тому з липня 2018 року плануються зміни до ДСТУ, які затверджують лише три сорти молока: перший, вищий (для внутрішнього ринку та країн,що не є членами ЄС) та екстра-клас (для ЄС). Для домашніх господарств вихід є лише один – об`єднання в кооперативи, а для спеціалізованих фермерських підприємств це гарний шанс розширити свою клієнтську базу та вийти на один з найбільш захищених риків [2].

Перевагами інтеграції України з ЄС для підприємств окрім підвищення якості продукції та виходу на ринок Європи є також і отримання статусу «підприємства, що має дозвіл експортувати до Європейського Союзу». Отримуючи дозвіл на вивезення товарів до ЄС, підприємства не поспішають проникнути на ринок Європи, адже при цьому є безліч нюансів, які потрібно виконати та це вимагає більше коштів і часу, тому виробники використовують дозвіл Європейського Союзу як безапеляційний знак якості, який допомагає вести ділові зв’язки з іншими країнами.

У рамках вільної торгівлі з ЄС на ряд товарів встановлено тарифні квоти, на  які ставка ввізного мита ЄС є нульовою. Серед таких товарів є і молочні продукти, а саме: сухе молоко, масло, молоко та вершки, згущене молоко та йогурти, молочні кремові та перероблені молочні продукти. Встановлення квоти та її повне використання не означає, що Україна не зможе більше експортувати продукти молочної галузі. У разі перевищення розміру квот, виробники повинні сплатити ставки увізних мит поза межами квот ЄС. Але, як свідчить практика, Україна не використовує повністю тарифні безмитні квоти. У 2016 році квоту на вершкове масло було використано лише на 45%, а у 2017 році за перше півріччя – 50%, аналогічно квоту на сухе молоко у 2016 році використали лише на 30 %, а у перше півріччя 2017 року  – 13,6% [3].

Отже, розвиток молочних підприємств України в умовах євроінтеграції слідує позитивній тенденції. Все більше виробників, прагнучи проникнути на ринок ЄС, підвищують якість молочної продукції. Заразом росте експорт України, який здійснює позитивний вплив на економіку країни.